Преміум-ліга з міні-футболу-2018. Дивізіон 2. Підсумки сезону

0
349

Прес-служба Асоціації міні-футболу (футзалу) Хмельницької області підбиває підсумки сезону у другому за рангом дивізіоні Преміум-ліги з міні-футболу

ТИТУЛЬНИЙ ПАРТНЕР ПРЕМІУМ-ЛІГИ З ФУТЗАЛУ – КОМПАНІЯ “FOREX CLUB”

«Фахівець»

1-е місце. 18 ігор, 14 перемог, 2 нічиї, 2 поразки, різниця м’ячів: 116-61

Матчі: Присяжнюк – 17, Хлопонін – 16, Ващук – 15, Овчинніков, Шевчук – по 14, Бобік – 13, Гавага, Криськов – по 12, Атласюк – 11, Бородій, Кирилюк, Краєвський – по 9, Воловик – 6, Семенюк – 5, Адамів – 3, Паляниця, Стрілець – по 2, Клімцов – 1.

Голи (116): Хлопонін – 35, Шевчук – 17, Гавага – 14, Атласюк – 12, Криськов – 10, Семенюк – 8, Бородій, Овчинніков – по 5, Бобік – 4, Присяжнюк – 2, Воловик, Краєвський, Ващук – по 1. Автоголи суперників: 1.

Попередження (17): Гавага, Криськов – по 3, Атласюк, Бобік, Семенюк, Хлопонін – по 2, Воловик, Кирилюк, Овчинніков – по 1.

Вилучення: (2): Ващук, Криськов – по 1.

«Фахівець» пройшов усю дистанцію неймовірно рівно та переконливо, по ділу виборовши золоті медалі. Інколи хоч і траплялися «осічки», пов’язані з певними проблемами із складом чи мотивацією, але класний підбір виконавців та поставлена командна гра вкупі з вмінням правильно розподілити власні сили на довгому змагальному шляху принесли свої плоди. Створити проблеми «фахівцям» зумів лише «Лунтік» у чвертьфіналі плей-офф, який «білі» подолали яскраво та граючи. Далі були подолані «Атлетик-Ферозіт» та «Філтекс-Аваль», і як наслідок Хлопонін та компанія здобули заслужене чемпіонство та підвищення у класі.

Кращий матч: «Фахівець» – «Атлетик-Ферозіт» – 4:0 (1/2 фіналу, 2 гра)

Гірший матч: «Фахівець» – «Інтерпродсервіс» – 4:7 (5 тур)

Кращий гравець сезону: Роман Шевчук. Цей гравець займав особливе місце у командній грі, виконуючи на майданчику великий об’єм роботи, однаково чудово діючи як в захисті, так і в розвитку чи завершенні атак, а його вміння прекрасно «читати» гру не раз приносило користь «Фахівцю». Безперечно, на похвалу заслуговує уся команда, але без такого гравця у їх складі як Шевчук, не факт, що «фахівці» стали б чемпіонами.

«Філтекс-Аваль»

2-е місце. 19, +9=2-8, різниця м’ячів: 65-75

Матчі: Гончарук, Дацишин – по 16, О. Вакух – 15, Свіщов – 14, Незборецький – 13, Ковальчук, Юрко, Якубовський – по 12, Хдейр, Юнчик – по 11, Загуровський, Ярославський – по 9, Шляховий – 7, Васильчук, Подольський – 6, Кирик, Посмітюха, Щербатюк – по 5, Васільєв, Ходаковський – по 4.

Голи (65): Ковальчук – 10, Загуровський, Якубовський – по 6, Шляховий, Юнчик – по 5, Посмітюха, Подольський, О. Вакух – по 4, Кирик, Хдейр, Свіщов, Гончарук, Дацишин – по 3, Ярославський – 2, Васильчук, Юрко – по 1. Автоголи суперників: 2.

Попередження (22): О. Вакух – 6, Дацишин – 4, Гончарук, Юрко, Якубовський, Ярославський – по 2, Васильчук, Загуровський, Ковальчук, Посмітюха – по 1.

Вилучення (1): Посмітюха – 1.

Головною несподіванкою та відкриттям сезону безперечно став «Філтекс-Аваль». Цей колектив фактично весь регулярний чемпіонат провів у пошуках своєї гри, вийшовши на пік форми ближче до плей-офф та зумівши знайти оптимальне поєднання гравців на майданчику. Секретом успіху «філтексівців» стали чудова командна гра, наявність класного голкіпера у власному складі та характер.  Зокрема, завдяки ньому, у плей-офф «Філтекс-Аваль» проходив «Ауді» та «Інтерпродсервіс» після поразок у перших іграх серій. І хоч команди відверто не вистачило на фінал з «Фахівцем» як фізично, так і емоційно, але підсумковим «сріблом» та здобуттям права у наступному сезоні зіграти в найсильнішому дивізіоні Незборецький та компанія однозначно можуть пишатися.

Кращий матч: «Філтекс-Аваль» – «Інтерпродсервіс» – 4:3 (1/2 фіналу, 3 гра)

Гірший матч: «Фахівець» – «Філтекс-Аваль» – 8:2 (фінал, 1 гра)

Кращий гравець сезону: Віталій Незборецький. Віталій чудовими діями у «рамці» не раз додавав впевненості власним партнерам, а й відправляв у відчай суперників. Зокрема, у чвертьфіналі плей-офф він парирував пенальті від Савчука, відправивши «Ауді» у стан гроггі, а у півфіналі виграв післяматчеву «лоторею» у «Інтерпродсервіса». Без його досягнень «Філтекс-Аваль» точно б не здобув «срібло», а сам Незборецький заслужено був визнаним кращим голкіпером турніру.

«Інтерпродсервіс»

3-є місце. 21, +13=4-4, різниця м’ячів: 112-64

Матчі: Первєєв, Побережний – по 20, Гарбар, Самолига – по 19, Стецюк – 18, Іщук, Віхренко, Панькевич – по 17, Троян – 12, Паштепа – 9, С. Малукалов – 7, Бальжик – 5, І. Малукалов – 1.

Голи (112): Гарбар – 31, Віхренко – 20, Побережний, Панькевич – по 14, Троян – 12, Первєєв – 8, Самолига – 7, Стецюк – 5. Автоголи суперників: 1.

Попередження (19): Первєєв – 3, Іщук, Віхренко, Гарбар, Панькевич, Побережний, Стецюк, Троян – по 2, Паштепа, Самолига – по 1.

Вилучення (2): Іщук, Первєєв – по 1.

«Інтерпродсервіс» за цей сезон однозначно заслуговує лише хороших слів. Пройшовши на одному диханні «регулярку» та впевнено здолавши у першому раунді плей-офф «ЕкоАльт», «сині» вважалися одними з головних фаворитів на чемпіонство, але на кінцівку підопічних Сергія Малукалова трішки не вистачило. Травма Трояна однозначно зменшила міць «синіх», та й грати з такою короткою лавою запасних весь сезон на високому рівні однозначно дуже важко. «Інтерпродсервіс» радував око своє зарядженістю на боротьбу в кожному епізоді та жагою до перемоги, але коли проти тебе сама пані Фортуна досягати результату досить непросто. І якби «Інтерпродсервісу» трішки б більше поталанило у півфіналі із «Філтексом-Аваль» та у «стиках» із «Менсом», Гарбар і компанія могли б досягти значно більшого. Але посипати голову їм не варто: якщо «Інтерпродсервіс» збереже «кістяк» та зробить правильні висновки, вже наступного сезону від однозначно може поборотися за вихід до дивізіону 1.

Кращий матч: «Фахівець» – «Інтерпродсервіс» – 4:7 (5 тур)

Гірший матч: «Інтерпродсервіс» – «Brilliant» – 3:7 (2 тур)

Кращий гравець сезону: Ярослав Віхренко. Ярослав цього сезону був обличчям «Інтерпродсервіса» на майданчику. Неймовірно універсальний гравець, який міг закрити будь-яку позицію, інколи відпрацьовуючи як за себе, так «і за того хлопця» на кожному квадратному метрі, по праву здобув титул кращого універсала турніру.

«Атлетик-Ферозіт»

4-е місце. 21, +7=6-8, різниця м’ячів: 75-76

Матчі: Розізнаний – 21, Музиченко – 20, Умаров – 17, Дашкевич – 16, Басараб, П. Загребельний, Яюс – по 15, Діхтяренко, Пекнич – по 13, Рудковський – 12, Ноль, Степанюк – по 9, Романов – 8, Босак – 6, Гурман – 4, Тринадцятко – 2, Гончарук, Федчук – по 1.

Голи (75): Умаров – 13, Дашкевич – 12, Степанюк – 11, Романов, Басараб – по 8, Розізнаний – 6, Музиченко – 5, Яюс – 4, Ноль – 3, Босак – 2, Діхтяренко – 1. Автоголи суперників: 2.

Попередження (25): Яюс – 6, Ноль – 4, Басараб, Пекнич – по 3, Розізнаний, Умаров – по 2, Босак, Музиченко, Рудковський, Степанюк, Тринадцятко – по 1.

Вилучення (1): Музиченко – 1.

А ось виступ «атлетиків» цього сезону залишив досить неодзначне враження. Першу частина сезону для «синіх» видалася досить «змазаною» через постійні зміни у складі та проблеми з «воротарською» позицією, але до плей-офф підопічні Олександра Розізнаного підійшли у «всеозброєні», здолавши у його першому раунді «МобіФренд». Пройти «Фахівець» не вдалося, та й у «бронзовій» серії із «Інтерпродсервісом» та у перехідних іграх з «ККФА-GERCHIK & CO» могло б скластися куди оптимістичніше, якби не колосальна перевтома на фініші вкупі з іграми у чемпіонаті міста з футболу та травми ключових гравців (Яюс, Басараба). Хоч і «Атлетику-Ферозіт» не вдалося вийти до дивізіону 1, але ця самобутня команда змусила з собою рахуватися усіх, і довела, що має чудові передумови для подальшого прогресу.

Кращий матч: «Атлетик-Ферозіт» – «МобіФренд» – 5:4 (1/4 фіналу, 2 гра)

Гірший матч: «Атлетик-Ферозіт» – «Червона Зірка» – 2:7 (4 тур)

Кращий гравець сезону: Іскандер Умаров. Молодий та харизматичний універсал в кожному епізоді боровся до кінця, а його важливі голи не раз «залишали у грі» «Атлетик-Ферозіт».  Іскандер став кращим бомбардиром команди та одним з системоутворюючих її гравців, який у відповідальний момент міг повести її за собою.

«МобіФренд»

5-е місце. 17, +10=2-5, різниця м’ячів: 76-59

Матчі: Д. Вакух, Трембач – по 17, Герасимчук – 16, Южанінов – 15, Мазур – 14, Шаварський – 12, Єременко – 11, Ладунець – 10, Оніщук – 9, Янишин – 8, Вельський – 7, Рукавець – 6, Нетеча – 5, Нігловський – 4, Гулько – 2.

Голи (76): Герасимчук – 21, Д. Вакух – 17, Трембач – 15, Шаварський – 4, Рукавець, Южанінов – по 3, Вельський – 2, Нігловський, Янишин, Ладунець, Єременко – по 1. Автоголи суперників: 2.

Попередження (19): Ладунець – 5, Д. Вакух, Герасимчук – по 3, Єременко, Рукавець, Южанінов – по 2, Трембач, Шаварський – по 1.

Вилучення (1): Янишин – 1.

Приємно вразив і «МобіФренд», який минулого сезону ще виступав у дивізіоні 3. Вдало провівши регулярний чемпіонат, який «червоні» завершила третіми, вже у першому раунді плей-офф вони у досить рівній боротьбі поступилися більш досвідченому «Атлетику-Ферозіт». Своє підопічні Олександра Єременка взяли у Кубку Поділля, де і здобули почесний трофей, таким чином завершивши сезон на підсумковій п’ятій сходинці. Але головне те, що «МобіФренд» отримав безцінний досвід, який однозначно допоможе йому показати кращий результат вже у наступному розіграші.

Кращий матч: «МобіФренд» – «Атлетик-Ферозіт» – 3:1 (1/4 фіналу, 1 гра)

Гірший матч: «МобіФренд» – «Інтерпродсервіс» – 1:7 (11 тур)

Кращий гравець сезону: Дмитро Вакух. Головною силою «МобіФренда» була його «група атаки», з якого найбільше виділявся Вакух. Дмитро однаково корисно відпрацьовував як в захисті, так і в розвитку чи завершенні атак, а також був тим гравцем, який у непрості моменти вів команду за собою.

«ЕкоАльт»

6-е місце. 16, +3=7-6, різниця м’ячів: 57-69

Матчі: Музика, Карпенко – по 15, Трофанюк – 14, Коник, Лис, Яворський – по 13, Годованюк – 12, Гончар, Шнира – по 11, Миронюк – 10, Віт. Рогульський – 8, Матус – 5.

Голи (57): Лис – 13, Карпенко, Трофанюк – по 9, Шнира – 7, Музика, Яворський – по 6, Миронюк, Гончар – по 2, Матус, Годованюк –  по 1. Автоголи суперників: 1.

Попередження (21): Трофанюк – 6, Годованюк, Лис – по 3, Коник, Музика, Віт. Рогульський, Яворський – по 2, Миронюк – 1.

Вилучення (2): Гончар, Яворський – по 1.

З погляду на підсумковий результат «ЕкоАльт» виступив на свому рівні, але якщо взяти сезон, то він видався для підопічних Олега Рогульського досить непростим і неоднозначним. У дивізіоні 2 вже майже усі команди стали досить збалансованими та конкуренто здатними у позиційній боротьбі, що і є якраз головним козирем «ЕкоАльта». Але ключові гравці, які є досить віковими, діяли нестабільно (зокрема, у ключових поєдинках), а місце «зелених» у плей-офф до останнього було під великим питанням. Але все таки ж «ЕкоАльт» потрапив до топ-8, зігравши унічию в останньому турі «регулярки» із «Фахівцем», але у першому раунді плей-офф його зупинив «Інтерпродсервіс». Ігрової дисципліни «зеленим» вистачило аби у Кубку Поділля випередити «Лунтік» та «Ауді», і завершити сезон на підсумковій шостій сходинці.

Кращий матч: «Ауді» – «ЕкоАльт» – 2:13 (Кубок Поділля, 2 тур)

Гірший матч: «ЕкоАльт» – «Інтерпродсервіс» – 1:9 (7 тур)

Кращий гравець сезону: Андрій Шнира. Андрій був одним з найбільш креативних виконавців нинішнього «ЕкоАльта», і саме він своїми нестандартними діями визначав гру команди в атаці. Та й приносив результат коли гра у «ЕкоАльта» «не йшла».

«Лунтік»

7-е місце. 17, +6=1-10, різниця м’ячів: 67-75

Матчі: Рижук – 17, Заболотний – 15, В. Подвисоцький – 14, Крулік – 13, Богданович, Дзюбак, Петреченко – по 12, Гизлик, Глега, П. Чекирда – по 10, Р. Чекирда – 7, Рудюк – 6, Бачинський, Радюк – по 5, Генсіровський, Мельник – по 4, Гаєвський – 3, Шевчук – 2, С. Подвисоцький, Мосіюк, Клапченко – по 1.

Голи (67): Рижук – 20, В. Подвисоцький, Петреченко, Гизлик – по 9, П. Чекирда – 4, Заболотний, Р. Чекирда – по 3, Богданович, Крулік – по 2, Гаєвський, Генсіровський, Бачинський, Дзюбак – по 1. Автоголи суперників: 2.

Попередження (15): Крулік – 3, Гизлик, Заболотний, Радюк, П. Чекирда – по 2, Бачинський, Гаєвський, Генсіровський, Рижук – по 1.

Вилучення (2): Заболотний, Крулік – по 1.

Набагато більшого очікували від «Лунтіка». Після вдалого старту команді пророкували боротьбу за медалі, але далі «салатових» розпочало відверто «лихоманити». Головною проблемою підопічних Сергія Заболотного стали невдалі заключні відрізки матчів (більше ніж «Лунтік», мабуть, ніхто не втратив очок внаслідок вирішальних пропущених голів на останніх хвилинах, а то й секундах, як це було у грі з «МобіФрендом»), а досить непогані гравці «салатових» не в змозі були вибратися з психологічної ями, у яку команда потрапила в середині сезону. Як наслідок, відносно невисоке 7-е місце, і потрапляння у першому раунді плей-офф на «Фахівець». Там «Лунтік» зміг виграти один матч з трьох, але щоб пройти майбутнього чемпіона «салатових» класу відверто не вистачило. Цілком могли підопічні Сергія Заболотного «підсолодити» сезон виграшем Кубку Поділля, але проваливши матч з тим же «МобіФрендом» прийшли до фінішу лише сьомими.

Кращий матч: «Лунтік» – «Фахівець» – 4:3 (1/4 фіналу, 2 гра)

Гірший матч: «Lifecell» – «Лунтік» – 7:3 (4 тур)

Кращий гравець сезону: Олександр Рижук. Кращий бомбардир команди та один з кращих голеадорів турніру загалом став одним з небагатьох гравців «Лунтіка», який стабільно та на високому рівні провів весь сезон, а його голи приносили чимало користі та турнірних очок команді.

«Ауді»

8-е місце. 17, +7=3-7, різниця м’ячів: 86-82

Матчі: Савчук – 16, О. Загребельний, Алексєєв – по 15, Боденчук – 13, Бондарчук, Чепурний, Ковбасюк – по 12, Галкін – 11, Студенець, Балабанов, Головань – по 10, Гриньков, Баценко – по 9, Ошовський – 8, Кореганов – 6, Войтович – 3, Примуш – 2, Томіленко – 1.

Голи (86): Савчук – 39, Алексєєв – 16, Ошовський – 7, О. Загребельний, Кореганов – по 5, Ковбасюк – 4, Баценко, Боденчук – по 2, Томіленко, Гриньков, Балабанов, Головань, Галкін, Чепурний – по 1.

Попередження (26): Алексєєв – 6, Боденчук, Галкін, Савчук – по 3, Баценко, Бондарчук, Чепурний – по 2, Балабанов, Головань, Ковбасюк, Кореганов, Ошовський – по 1.

Вилучення (1): Чепурний – 1.

Сміливо можна записувати у розчарування і «Ауді», і на те є ряд причин. Після непоганого кадрового підсилення та вдалого початку регулярного чемпіонату від «автомобілістів» небезпідставно очікували високих турнірних досягнень. Але головні подвиги команди так і залишились в «регулярці», а вже у першому раунді плей-офф «Ауді» вибив дещо свіжіший та характерніший «Філтекс-Аваль». У Кубку Поділля команда грала без особливої мотивації та у досить експериментальному складі, що і суттєво вплинуло на її підсумковий результат.

Кращий матч: «Філтекс-Аваль» – «Ауді» – 4:6 (1/4 фіналу, 1 гра)

Гірший матч: «Ауді» – «ЕкоАльт» – 2:13 (Кубок Поділля, 2 тур)

Кращий гравець сезону: Віктор Савчук. Один з найбільш харизматичних гравців дивізіону 2, яким є Віктор Савчук, вкотре потішив своїми бомбардирськими талантами. Його голи приносили чимало користі команді, а сам Віктор міг самотужки вирішити долю будь-якого епізоду. І якби у «Ауді» ще була б пара-трійка таких гравців, команда б сміливо могла поборотися за медалі.

«Lifecell»

9-е місце. 16, +6=2-8, різниця м’ячів: 45-66

Матчі: Янчук, Іщук – по 15, Віт, Люховець – по 14, Кондратюк – 13, Власов, Дронг – по 12, Мещеряков – 11, Остафійчук, Ціпко – по 10, Коваленко – 9, Баландюк, Слободенюк, Танасійчук – по 7, Лошатецький, Приймак – по 6, Марущак – 2, Гулько – 1.

Голи (45): Люховець, Остафійчук – по 6, Іщук – 5, Мещеряков, Віт – по 4, Власов, Кондратюк – по 3, Лошатецький, Ціпко, Дронг, Янчук – по 2. Автоголи суперників: 1.

Попередження (14): Іщук, Люховець – по 3, Баландюк, Віт, Власов, Коваленко, Кондратюк, Мещеряков, Остафійчук, Ціпко – по 1.

Вилучення (4): Баландюк – 2, Мещеряков, Янчук – по 1.

«Lifecellу», який у останній момент потрапив до дивізіону 2, певний час було досить непросто адаптуватися до реалій нового для себе рівня, але поступово це підопічним Олексія Янчука вдалося. Головна сила «зв’язківців» – у командній грі та дисципліні, і якби не втрата концентрації у заключних відрізках окремих матчів, «Lifecell» цілком міг би і зачепитися за плей-офф. На одному диханні команда пройшла Кубок Виклику, де здобувши перемоги у всіх трьох зустрічах і здобула почесний трофей, але у «стиках» із «TEAM Lawyer’s» далася взнаки головна «хвороба» «Lifecella» – це невміння діяти першим номером у іграх з такими ж організованими суперниками.

Кращий матч: «Lifecell» – «Лунтік» – 7:3 (4 тур)

Гірший матч: «Фахівець» – «Lifecell» – 11:2 (9 тур)

Кращий гравець сезону: Андрій Люховець. Більшість гравців «Lifecella» провели сезон нестабільно, а стабільно та на високому рівні відіграв лише Люховець. Андрій став на пару з Остафійчуком кращим бомбардиром команди, а також був однаково корисним як в захисті, так і в атаці.

«Тетра-ДЮСШ №1»

10-е місце. 16, +3=4-9, різниця м’ячів: 69-94

Матчі: Кузьмін – 14, Нужда – 11, Штолько – 10, Жилович – 9, Фасуляк – 8, Задерейко – 7, Лісніченко, Лисюк, Чемерис – по 6, Боднар, Гулега, Гуринович, Драйва – по 5, Мевша – 4, Паюк – 3, Андрущенко, Вендера – по 2, Гнатюк, Нагорічний, Савіцький – по 1.

Голи (69): Лісніченко – 16, Нужда – 10, Кузьмін – 9, Задерейко, Фасуляк – по 6, Штолько – 5, Жилович – 4, Гнатюк, Гуринович – по 3, Лисюк, Чемерис – по 2, Драйва – 1. Автоголи суперників: 2.

Попередження (19): Штолько – 4, Фасуляк – 3, Задерейко, Кузьмін, Лисюк – по 2, Гнатюк, Гуринович, Драйва, Жилович, Нагорічний, Нужда, Паюк, Чемерис – по 1.

Від грізної «Тетри» наразі поки що залишається лише ім’я. Об’єднавшись із ДЮСШ №1, «сині» в перших турах виглядали безнадійно через колосальні проблеми із складом. Відчутне підсилення у дозаявочний період подарувало нове життя команді, яка на емоціях ледве з зони вильоту не вийшла до плей-офф, але поразка від «Лунтіка» у останньому турі «регулярки» завадила підопічним Віктора Кузьміна пробитися до топ-8. В Кубку Виклику команда готувалася до перехідних матчів за збереження місця у дивізіоні 2 проти «Максимума», які наглядно показали усі проблеми цієї команди. «Тетра-ДЮСШ №1» не зуміла зібрати оптимальний склад на досить відповідальні ігри, що звело нанівець усі попередні зусилля, а самі «сині» постали розбалансованим та відверто безхарактерним колективом. Ще рік тому «Тетра» виступала у когорті найсильніших, а наступний сезон розпочне вже у дивізіоні 3.

Кращий матч: «Філтекс-Аваль» – «Тетра-ДЮСШ №1» – 5:9 (6 тур)

Гірший матч: «Інтерпродсервіс» – «Тетра-ДЮСШ №1» – 13:5 (4 тур)

Кращий гравець сезону: Ростислав Кузьмін. Ростислав був єдиним гравцем, який готовий був боротися до кінця у цій команді, але, як мовиться, «один в полі не воїн».

«Brilliant»

11-е місце. 14, +2=2-10, різниця м’ячів: 39-77

Матчі: С. Пономарьов – 13, Потюк – 12, Булка, Волощук, Мокрота, Тихонюк – по 10, Геут, Луцюк, Рибчинський – по 7, Аль Хлаф Фаєт – 6, Дем’янюк, Камінський – по 4, Дячук, В. Пономарьов – по 3, Алаа Хадж Халаф – 2, Щіпановський – 1.

Голи (39): Волощук – 13, Мокрота – 11, Потюк – 6, Луцюк – 3, Тихонюк – 2, С. Пономарьов, Булка, Дем’янюк, Щіпановський – по 1.

Попередження (22): Аль Хлаф Фаєт, Волощук, Мокрота, Рибчинський – по 3, Булка, Геут, Потюк – по 2, Алаа Хадж Халаф, Дячук, Луцюк, С. Пономарьов – по 1.

Вилучення (1): Волощук – 1.

Вилетів і «Brilliant». Досить віковій команді та ще й з дуже короткою лавою запасних було дуже і дуже важко. Своє «бріліантові» брали за рахунок характеру та організації гри, видаючи на гора інколи яскраві відрізки, але неймовірні проблеми у захисті (зокрема шістнадцять пропущених голів у грі з «Атлетиком-Ферозіт») зруйнували усі надії на можливе спасіння від вильоту.

Кращий матч: «Інтерпродсервіс» – «Brilliant» – 3:7 (2 тур)

Гірший матч: «Атлетик-Ферозіт» – «Brilliant» – 16:4 (11 тур)

Кращий гравець сезону: Андрій Волощук. Один з кращих «стовпів» дивізіону 2 та за сумісництвом лідер атак «Brillianta» робив, усе що міг, і навіть більше. Вміння самотужки вирішити долю епізоду інколи приносило команді користь та робило грізними «бріліантових» біля воріт суперника.

«Червона Зірка»

12-е місце. 14, +2=2-10, різниця м’ячів: 40-69

Матчі: Д. Огороднічук, Р. Огороднічук – по 13, Данилюк, Януш, Мевша – по 12, Молодих, Сироватко – по 11, Веселовський, Кобзаренко, Стець – по 10, Альміз, Карпосюк – по 9, Горбачов – 7.

Голи (40): Альміз – 11, Сироватко, Мевша – по 4, Веселовський, Данилюк, Карпосюк, Д. Огороднічук, Р. Огороднічук – по 3, Горбачов, Молодих – по 2, Стець – 1. Автоголи суперників: 1.

Попередження (23): Альміз – 6, Стець – 5, Веселовський, Молодих, Р. Огороднічук, Сироватко – по 2, Горбачов, Данилюк, Карпосюк, Мевша – по 1.

Вилучення (2): Януш, Альміз – по 1.

Ще рік тому «Червона Зірка» як і «Тетра-ДЮСШ №1» виступала у найсильнішому дивізіоні, а наступний розіграш розпочне вже у дивізіоні 3. Однією з головних причин цьому став перехід Савчука до «Ауді», який відверто зробив «зіркових» беззубими у атаці. Організована гра у обороні – це добре, але у цій віковій команді не було яскраво вираженого бомбардира. Так, інколи траплялися «проблески» у Альміза, Сироватка та Мевші, однак цього було замало, а жахливі показники у іграх з прямими конкурентами та невміння діяти першим номером призвели до того, що «Червона Зірка» понизилася у класі.

Кращий матч: «Атлетик-Ферозіт» – «Червона Зірка» – 2:7 (4 тур)

Гірший матч: «Інтерпродсервіс» – «Червона Зірка» – 11:2 (6 тур)

Кращий гравець сезону: Юрій Януш. Єдиний, до кого не може бути претензій, так це воротаря «Червоної Зірки». Юрій, який до речі став найбільш досвідченим гравцем, який приймав участь у іграх дивізіону 2 цього сезону рятував свою команду, як міг. І якби не його старання, все б для «Червоної Зірки» завершилося ще гірше.

Олександр Таран, прес-служба Асоціації міні-футболу (футзалу) Хмельницької області

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here